Міністерство освіти та науки України
Н.У. “Львівська політехніка”
Кафедра “Охорона праці”
Звіт з лабораторної роботи №4
“Вивчення запиленості повітря, дисперсності пилу,
ефективності пилоочистки”
Мета роботи:
Вивчити запиленість повітря, дисперсність пилу, ефективність пило очистки.
2. Теоретичні відомості:
Виробничий пил – це тонко дисперсні тверді частинки, які здатні довгий час знаходитись у зваженому стані в повітрі. Ці частинки можуть утворюватися за різних виробничих процесів (дробленні розмелюванні, різанні, шліфуванні, поліруванні, транспортуванні, перемішуванні, упакуванні сипучих матеріалів, горінні, зварюванні тощо).
Залежно від хімічного складу пил може бути токсичним і нетоксичним. При оцінці токсичної дії пилу враховуються такі фактори: хімічний склад, дисперсність, форма частинок, розчинність у воді. Найбільшу небезпеку являє пил з розміром частинок до 5 мкм. Частинки таких розмірів затримуються в легенях, проникаючи в альвеоли і частково або повністю розчиняючись у лімфі. В результаті цього залежно від токсичності пилу уражуються ті чи інші органи людини. Навіть нетоксичний пил за великих концентрацій шкідливо діє на організм, викликаючи захворювання легенів – пневмоконіози.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини діляться на чотири класи:
ГКД
Надзвичайно небезпечні речовини
- 0,1
Високо небезпечні речовини
- 0,1...1,0
Помірно небезпечні речовини
- 1,0...10
Мало небезпечні речовини
- 10
Для попередження професійних захворювань необхідно, щоб в повітрі робочої зони вміст пилу був нижчий гранично допустимої концентрації (ГДК). Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 41 години на тиждень, протягом всієї робочої діяльності не може викликати захворювань або відхилень стану здоров’я (ДЕСТ 12.1.005-76).
У нашій країна ГДК встановлюються санітарними органами Міністерства охорони здоров’я і вимірюються міліграмами на кубічний метр. На сьогодні ГДК встановлені для більш ніж як 850 речовин, у тому числі для понад 200 речовин, які знаходяться у пилевидному стані. Наведені ГДК в Санітарних нормах проектування промислових виробництв (СН 245-71) і Державному стандарті ДЕСТ ССБП 12.1.005-76 “Повітря робочої зони”.
При вмісті в повітрі кількох речовин сумарний ефект їхньої дії на організм у більшості випадків дорівнює сумі ефектів всіх компонентів. Сума відношень фактичних концентрацій до ГДК не повинна перевищувати одиницю, тобто
С1
+
С2
+
...
+
Сп
(
І
ГДК1
ГДК2
ГДКп
Для визначення ефективних методів очистки газів від пилу встановлюють:
концентрацію пилу в повітрі;
дисперсність пилу (розміри частинок пилу);
щільність, хімічний склад, розчинність тощо.
1) Концентрація пилу в повітрі визначається ваговим, розрахунковим, електричним або фотоелектричним методом.
У даній лабораторній роботі застосований ваговий метод, який полягає в осаджуванні пилу з визначеного об’єму повітря на фільтрі. Вагова концентрація пилу в одному кубічному метрі повітря, мг/м3,
С
=
q2-q1
(1)
V0
де C – концентрація пилу в повітрі, кг/м3;
q2 – маса фільтру після відбору проби, мг;
q1 - маса фільтру до відбору проби, мг;
V0 – об’єм повітря, протягнутого через фільтр, м3, приведений до нормальних умов, тобто для такого об’єму, якій він займав би при температурі 0(С і тиску 760 мм рт.ст.;
V0
=
Vt * 273P
(2)
(273 + t) * 760
де Vt – об’єм повітря, протягнутого через фільтр при температурі t і тиску P;
P – барометричний тиск у місці відбору проби, мм. рт. ст.;
t - температура повітря у місці відбору проби, (С.
2) Дисперсний склад пилу можна визначити також кількома методами: ситовим аналізом; седиментаційним аналізом у рідкому середовищі; методом відбору пилових проб; методом відцентрової повітряної сепарації.
У даній лабораторній роботі застосований седиментаційний метод, заснований на осіданні в рідкому середовищі частинок пилу, всі фракції якого перед початком вимірювань рівномірно розподіл...